Батькам

Батькам про деякі шкідливі звички дітей. "Чому діти гризуть нігті? Як відучити дитину гризти нігті?"


За результатами спостереження, яке проводили медичні працівники, діти у віці від 3-х до 6-ти років дуже рідко обкушували нігті, а у віці від 7-ми до 10-ти років їх кількість різко зростає.
Серед підлітків кількість любителів гризти нігті доходить до 45%, при чому найменше контролюють себе в цьому віці хлопчики, і тому вони більше захоплюються цією звичкою.
Багато батьків в тому, що дитина гризе нігті, не бачать нічого поганого, і не надають цьому значення, вважаючи, що з віком ця звичка пройде сама собою. Однак, переважна кількість дорослих людей гризе нігті, та і в дитинстві робили те ж саме. Тому, відучувати дитину від обкушування нігтів необхідно до того, як це увійде в неї у звичку. Адже обкусані нігті негарно, а також вони можуть стати причиною насмішок однолітків. Особливо тоді, якщо дитина, забувшись, починає гризти нігті в присутності інших людей. Звичка обкушувати нігті не додає хорошої думки нікому, вона шкідлива і неприваблива.
Крім того, вона може призвести до негативних наслідків. Обкусуючи нігті, дитина може поранити шкіру навколо них і, тим самим створити ворота для інфекції. У цьому випадку може виникнути запалення. А якщо під нігтями є бруд, то в рот дитині може потрапити інфекція.
Психологи вважають, що шкідлива звичка — це знак про те, що у дитини наявне психологічне неблагополуччя. Будь-який сплеск емоцій для дітей (радість чи розчарування) — стрес. Найчастіше, діти починають гризти нігті, коли йдуть у школу або дитячий садок. Тому що це для дитини стресова ситуація, напруженість, переживання, невпевненість, перезбудження і т.д. У той момент, коли дитина гризе нігті, вона знімає стрес, отриманий від нової обстановки, нових труднощів. І тут винна не лише школа чи садок, в які вона ходить.
Якщо в сім'ї у дитини постійні з'ясовування відносин, скандали або навіть бійки, то не дивно, що у неї з'являються подібні шкідливі звички. Для дітей сварка батьків величезний стрес, вони переживають цю сварку сильніше, ніж самі батьки. У дітей дуже вразлива психіка. Також причиною того, що дитина стала гризти нігті, може служити комп'ютер або телевізор. Та агресія, яка постійно ллється з моніторів і екранів, завдає удару по психіці дитини, внаслідок чого і залишається негативний відбиток.
Навіть, якщо поспостерігати за дитиною в той момент коли вона грає за комп'ютером або дивиться щось по телевізору, то можна побачити, як вона нервує, дратується, якщо не виходить пройти якийсь «рівень» у грі, у неї руки опиняються у роті, починає гризти нігті, пальці, при чому сама того не помічаючи. Це називається підсвідомим виходом агресії, яка накопичилася в дитині.
Ще один аспект подібної звички: батьки самі любителі погризти нігті, тоді їм не треба дивуватися звичці своєї дитини, адже діти — це відображення своїх мами і тата, вони копіюють кожен рух. Діти швидше переймають «погані сторони» батьків, ніж хороші: «Якщо мамі і татові можна так робити, то чому не можна мені?».

Для позбавлення дитини від цієї звички необхідно враховувати наступні рекомендації:

  • Не потрібно робити акценту на цій проблемі, щоб дитина ще більше не засмутилася.
  • Слід щодня нагадувати дитині м'яко, ласкаво і з любов'ю, що це погано, це може бути небезпечно для здоров'я.
  • Як з'ясувалося раніше, дитина не винна в цій шкідливій звичці, тому лаяти її нема чого. У цьому плані лаяти і засуджувати дитину не можна, тому що це не допоможе проблемі, а тільки посилить, дитина таємно від батьків буде гризти нігті.
  • Найкраще зайняти руки дитини: малювати з нею, ліпити, робити вироби з різних матеріалів, розвивати дрібну моторику, тим самим розвиваючи її мислення і мову. Також можна грати в пазли, мозаїку, кубики, все те, що займе руки і не дасть їм фізично потягнутися до рота.
  • Ще одна рекомендація від психологів: якщо дитина починає знову гризти нігті (а значить, знімає напругу, стрес), потрібно запропонувати йому поплескати в долоні, придумати таку гру, або стискати-розтискати кулачки.
  • Більше приділяти уваги дитині — важлива деталь в позбавленні від шкідливих звичок. Будь-яка людина потребує підтримки, коли настає стресова ситуація. Дитина потребує подвійної підтримки, так як сказано раніше, її психіка ще не укріплена повністю, дуже ранима. Забезпечити дитину ласкою, турботою та увагою — це «три кити», на яких тримається успіх у вихованні. Батькам варто більше часу приділяти своєму чаду. Для того, щоб вплинути на дитину, допомогти їй вирішити ті чи інші проблеми, треба розмовляти з нею, цікавитися її друзями, дізнаватися, що нового навчився у школі або садку. Батьки повинні бути не тільки мамою чи татом, а й друзями.
  • Спокійна атмосфера — шлях до перемоги над шкідливими звичками. Коли дитина відчуває спокій на душі, мама і тато в мирі та злагоді, люблять його і підтримують, у дитини трапляється мінімум переживань і стресів, і виходячи з цього у неї зникає бажання гризти нігті. Необхідно постаратися виключити позитивний або негативний стрес. Саме переживання, збуджений стан, емоційне потрясіння, є факторами, що сприяють закріпленню шкідливих звичок, тому як в такі моменти у дитини знову тягнуться руки в рот. Якщо ж сімейна ситуація не дозволяє жити в мирі та злагоді, то не потрібно з'ясовувати відносини на очах у дитини.
Допомогти в даній проблемі може невролог і психолог. Гризти нігті це не проста шкідлива звичка, як здається на перший погляд, є певна назва цієї проблеми — оніхофагія.
Звернутися за допомогою можна до психолога, який бачить внутрішній світ дитини, і може дати відповідні рекомендації. Багато хто боїться походу до невролога, думають, що туди ходять тільки «психи», але це далеко не так. Батькам слід йти до лікаря не за діагнозом, а для переконання, що дитина здорова. Навіть якщо лікар ставить діагноз «невроз», це ще не привід для паніки. У цьому випадку застосовується успішне медикаментозне лікування.
Є різні методи для позбавлення шкідливої звички, але краще, якщо використовувати їх укупі. Тоді зусилля батьків не залишаться порожніми і безрезультатними.
1. Ні в якому разі не робіть дитині зауваження і не засуджуйте поведінку з іншими людьми в її присутності. Також не намагайтеся фіксувати зайву увагу на цій звичці дитини, в іншому випадку вона буде гризти нігті тільки для того, щоб привернути вашу увагу до себе.
2. Усунути будь-яку звичку людини неможливо, не виключивши причину, яка породжує її. Тому, треба постаратися знайти причину тривожності дитини. Визначте ситуацію, яка провокує дитину гризти нігті, і змініть її. Якщо причина вам відома, то треба зробити так, щоб дитина розповіла вам про свої переживання. Наприклад, це може бути розлучення батьків або те, що його ображають однолітки. Тільки обговоривши разом з дитиною ситуацію, яка змушує її нервувати, можна зняти напругу.
3. Батьки повинні постійно цікавитися життям своєї дитини, звичками, захопленнями і колом спілкування. Поспостерігайте, в яких ситуаціях ваша дитина починає гризти нігті. Поговоріть з нею про її проблеми, запитайте, що турбує. Коли провокуючі ситуації будуть вам відомі, надалі уникайте їх і зробіть все можливе, щоб і дитина змінила своє ставлення до них.
4. Іноді діти самі навіть можуть не помітити, як вони почали знову гризти нігті. Це у багатьох дітей відбувається автоматично. Кожен раз обсмикувати дитину або бити її по пальцях вкрай непедагогічно. Спочатку, спробуйте придумати як домовитися з дитиною про те, що як тільки пальці у неї опиняться в роті ви їй подасте сигнал у вигляді смішного жесту, який буде зрозумілий тільки вам двом.
5. У будь-якому випадку, батьки, діти яких гризуть нігті, повинні задуматися чи правильно виховують вони свою дитину. Адже часто у багатьох батьків просто не вистачає часу на виховання. Намагайтеся більше грати з дитиною, читати їй книжки і обговорювати разом хвилюючі її теми.

Кожній дитині необхідно відчувати захист і любов батьків.



ЯК ВИКОНУВАТИ ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ З УЧНЯМИ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

(ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ)




 1. ВИХОВУЙТЕ ЗВИЧКУ ГОТУВАТИСЯ СИСТЕМАТИЧНО.


2. ПОЧИНАТИ ВИКОНУВАТИ ЗАВДАННЯ МОЖНА ВЖЕ ЧЕРЕЗ 1,5-2 ГОДИНИ ПІСЛЯ ШКІЛЬНИХ ЗАНЯТЬ. ОПТИМАЛЬНИЙ ЧАС – З 15.00 ДО 17.00.

3. ПРИВЧАЙТЕ ДИТИНУ СІДАТИ ДО РОБОТИ БЕЗ НАГАДУВАНЬ.

4. НАВЧІТЬ ДИТИНУ КОРИСТУВАТИСЯ ГОДИННИКОМ. ПОКАЖІТЬ, ЯК ЗА ГОДИННИКОМ РОБОТИ ПЕРЕРВИ (10-15 ХВ.) ДЛЯ АКТИВНОГО ВІДПОЧИНКУ І ЗНОВУ СІДАТИ ДО РОБОТИ. УСЕ ЦЕ ДИТИНА МАЄ ВИКОНУВАТИ НЕЗАЛЕЖНО ВІД  ТОГО, МОЖЕТЕ ВИ ЇЙ ПРИДІЛИТИ УВАГУ  ЧИ НІ.

5. НАВЧІТЬ ДИТИНУ СПОЧАТКУ СКЛАДАТИ ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН МАЙБУТНІХ ДІЙ, РАДИТИСЯ З ВАМИ ТА ОБГОВОРЮВАТИ, ЯК ВИКОНАТИ ЗАВДАННЯ, А ПОТІМ САМОСТІЙНО ПРИСТУПАТИ ДО РОБОТИ.

6. Навчайте виділяти головне й другорядне, вміти зосередитися на головному.

7. Не забувайте нагадувати дитині повторити правила, які вивчили на уроках.

8. Виховуйте в дитини самоконтроль, самоаналіз та самооцінювання. Найпростіший спосіб – порівняння сьогоднішнього рівня виконання з учорашнім. Акцентуйте увагу навіть на незначних перемогах, щоб дитина помічала їх і намагалася домагатися більших результатів.

9. Не порівнюйте результати навчання своєї дитини  з результатами інших дітей, а тільки з її власними!

10. Не забувайте відзначати старанність дитини. Не створюйте «хронічний дефіцит похвал» через те, що дитина одержує нижчий бал замість очікуваного високого.

11. На початку навчального року корисно контролювати, як дитина виконує домашні завдання. Перевірте, чи правильно вона зрозуміла пройдений матеріал. У І семестрі краще  це робити щовечора, а в ІІ – контроль можна зменшити до двох-трьох разів на тиждень.

12. Перевірити – не означає «робити замість»: ніколи не підказуйте дитині готових рішень.

P.S.Пам’ятайте, що телевізор – ворог №1 успішного навчання. Не потрібно вмикати його раніше, ніж усі завдання будуть виконані. Якщо дитина дивиться телевізор під час денного відпочинку, то їй буде важко зосередитися.
 Бажано дозволяти дивитися тільки дитячі передачі.

Немає коментарів:

Дописати коментар